ДЕФЕРОКСАМІНУ МЕЗИЛАТ (Deferoxamini mesilas), N′-[5-[[4-[[5-(ацетилгідроксіаміно)пентил]аміно]-4-оксобутаноїл]гідроксіаміно]пентил]-N-(5-амінопентил)-N-гідроксибутандіамід метансульфонат.
С26Н52N6O11S Мол. м. 656,8
АФІ синтетичного походження. Білий або майже білий порошок, легкорозчинний у воді, малорозчинний у метанолі, дуже легкорозчинний у спирті, практично нерозчинний в ефірі. Зберігають у добре закупореній тарі, яка запобігає дії світла, при температурі 2–8 °С.
Ідентифікують за ІЧ-спектром поглинання субстанції; за реакцією з розчином натрію нафтохінонсульфонату — утворюється коричнево-чорне забарвлення; за реакцією з розчином заліза (ІІІ) амонію сульфатом при наявності спирту бензилового — утворюється коричнювато-червоне забарвлення; субстанція дає характерні реакції на сульфати. Кількісно визначають титруванням розчином заліза (ІІІ) амонію сульфату у кислому середовищі потенціометрично.
Фармакологічна група. V03AC01 — антидоти заліза.
Фармакологічні ефекти. Формує комплекси з тривалентними іонами заліза та алюмінію; меншою мірою зв’язує двовалентні іони заліза.
Застосування. Ідіопатичний та трансфузійний гемосидероз (особливо при таласемії, сидеробластній та інших хронічних анеміях), гостре отруєння препаратами заліза (див. Антидоти, Залізо).
Компендиум 2015 — лекарственные препараты / Под ред. В.Н. Коваленко. — К., 2015; Машковский М.Д. Лекарственные средства. — М., 2000; От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; Clarke’s isolation and identification of drugs / Ed. A.C. Moffat. — London, 1986; European Pharmacopoeia 5; The Merk index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological. 13 Ed., A, 2001.